Цікаві факти про "гаряченьке"

28.05.2017

А чи знаєте Ви, що перші письмові джерела, де згадується перець, виявлені в Індії більше трьох тисячоліть тому.1. Індія вважається батьківщиною перцю, хоча він росте і в інших тропічних країнах. У природі виглядає як чагарник, гілки якого нагадують ліани і обплутують зростаючі поруч дерева. Найбільше видів перцю ростуть в тропіках обох півкуль, але більше в тропічній Америці і в мусонних областях Східної Азії.

2. З червоним перцем в Америці першими познайомилися іспанці. Саме вони привезли червоний перець в Європу. З Іспанії він потрапив в сусідню Італію, а потім в інші країни. Але багато народів досі звуть цю спецію «іспанським перцем».

Експортом меленого червоного перцю займаються Індія, В'єтнам, Китай, Пакистан і Чилі. Назва чилі перцю співзвучна з назвою країни Чилі, проте походить від «chilli» з ацтекських мов (Мексика) і перекладається як «червоний».

На даний момент сортів червоного перцю вже понад п'ятсот.

3. Перцю надає пекучість алкалоїдна речовина капсаїцин, що міститься в плодах. У сухому червоному перці міститься майже два відсотка капсаїцину. Пекучий червоний перець не тільки надає стравам гостроту, але і насичує його вітамінами, зокрема, груп A і C. Крім того, в перці міститься цукор, білок і мінеральні речовини, тому він дуже корисний.

4. Не всі види червоного перцю мають гостротою. Існує перець з мінімальною пекучістю, званий солодким і відомий як паприка. Солодкість плодів паприки буває різною, від легкої до досить значною. Паприка дуже популярна в Угорщині, щоправда, угорці про неї дізналися тільки в XVII столітті. Зате потім швидко надолужили згаяне, і сьогодні тут виробляють сім сортів паприки.

5. І чорний, і білий, і зелений перець-горошок дає одна і та ж рослина -перцева ліана. А виглядає він по-різному, тому що збирають його в різний час і обробляють теж по-різному.

Білий перець - це майже зрілі, очищені від красної оболонки плоди з більш тонким ароматом, ніж у чорних горошин. Для його отримання плоди замочують у вапняній або морській воді, або сушать під сонцем до 10 днів, поки шкірка-м'якоть не відійде. Однак сьогодні його отримують швидше - шляхом парової обробки. Він менший за розміром, але цінується дорожче ніж чорний і відмінно підходить до страв з м'яса і риби. А особливо незамінний в світлих соусах або стравах, адже чорні цяточки на качиної грудці будуть виглядати просто неестетично. Червоний перець отримують із стиглих плодів, які з оболонкою вимочують в розсолі. А зелений - це недостиглі плоди все тієї ж перцевої ліани.

6. Духм’яний, або ямайський, перець - висушені недостиглі плоди вічнозеленого тропічного дерева – пімента лікарська. Ці плоди являють собою ягоди: спочатку синьо-зеленого кольору, після сушки - шорсткі бурі горошини в два - три рази більші, ніж у перцю чорного, що містять до 4% ефірного масла. Духм’яний перець має пряний запах, пекучий смак і нагадує суміш чорного перцю, гвоздики, мускатного горіха і кориці. Родина - острови Карибського басейну. Духм’яний перець містить піментове масло, яке використовують при виробництві лікерів, а також в косметичній промисловості при виробництві парфумів і мила.

7. Рожевий перець - це зовсім не перець, а ягоди перцевого дерева шінуса, яке росте в Бразилії. Продукт досить дорогий - 50 грамів коштують близько 120-150 гривень. Це дуже особлива і дуже смачна спеція. Горошинки рожевого перцю м'які, смак - солодкувато-фруктовий з невеликою гіркуватістю. А запах! З нотками смоли, анісу, імбиру, ментолу, цитрусових, родзинок і ялівцю - дуже вишуканий і незвичайний.

8. Перець кубеба - перець з хвостиком. Цей екзотичний гість української кухні родом з Індонезії (Суматра, Ява, Борнео). Кубеба знаходиться в родинних стосунках з чорним перцем, навіть зовні він такий же зморшкуватий, але колір кубеби ближче до чорно-сірого, ніж до чорно-коричневого, а ще у нього є хвостик. У цього хвостатого товариша смак трохи камфорний, трохи ментоловий, трохи пекучий і гіркуватий. У ньому можна відчути навіть нотки хвої.

9. Перець п'янкий відноситься до численного сімейства перцевих. На відміну від своїх родичів, які в основному використовується як прянощі, сік цього перцю має тонізуючі властивості. Перець п'янкий, ще називають кава, характеризується п'янкими і тонізуючими властивостями за рахунок активних речовин під назвою кавалактон. Листя і подрібнені коріння заварюють в чай, або просто п'ють сік рослини, який тонізує і заспокоює.

10. Перець був засобом накопичення грошей і сам служив обмінної монетою. Багато хто тримав його під ключем, зберігав як засіб забезпечення свого майбутнього. У Німеччині багатих людей називали «piper sack» («перцевий мішок»).

11. Колись перцем підкорені народи сплачували данину завойовникам. У 5-му столітті король вестготів Аларіх I і правитель гунів Аттіла зажадали у Риму більше тонни чорного перцю в якості викупу за те, що нападуть на Рим.

12. У середньовічній Німеччині купців, що розбавляли мелений перець різними домішками, закопували в землю живцем - разом з товаром!

Матеріал взято з відкритих джерел.